Пример: Трансформатор | Для поиска по разделам используйте соответствующие закладки.
Главная >> Актуальные вопросы
Задать вопрос

За яким тарифом за спожиту електричну енергію має розраховуватись садове товариство та чи входить до складу тарифу податок на додану вартість?.
Згідно з Порядком застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженим постановою НКРЕ від 10.03.1999 № 309 (у редакції постанови НКРЕ від 25 лютого 2004 р. №188), відпуск електроенергії населеним пунктам проводиться за тарифом 12,6 коп. за 1 кВтгод.
В рахунку, виставленому енергопостачальником для оплати за спожиту електричну енергію садовому товариству „Ентузіасти”, зазначено тариф 12,6 коп. за 1 кВт.год і відповідно нараховано суму для оплати, виходячи із зазначеного тарифу.
Відповідно до пункту 7.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 №28 (в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 №928) (далі - Правила) споживачі здійснюють повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період у відповідності до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.
Щодо податку на додану вартість слід зазначити наступне. Починаючи з 1 жовтня 1997 року Законом України від 03.04.97 „Про податок на додану вартість” впроваджена інша методика нарахування податку на додану вартість, згідно з якою сума податку на додатку вартість, визначена шляхом застосування ставки податку у розмірі 20% до бази оподаткування, додається до ціни (тарифу) товарів (робіт, послуг) та крім того, виділяється окремим рядком.
Такий порядок застосовується до всіх операцій з продажу товарів (робіт, послуг), в тому числі і для послуг телефонного зв’язку операцій по споживанню електроенергії, газу та інших потреб як населення, так і потреб для всіх галузей народного господарства. Виключень для окремих верств населення чи окремої галузі виробництва вищезазначеним Законом не передбачено.
А тому всі без виключень споживачі товарів (робіт, послуг), в тому числі послуг телефонного зв’язку, електроенергії, газу, проводять розрахунки з постачальниками (продавцями) таких товарів (робіт, послуг) за цінами, збільшеними на відповідну суму податку на додану вартість, які в свою чергу проводять розрахунки з бюджетом по зазначеному податку. Тобто, по своїй природі податок на додану вартість – це податок на споживача, який, споживаючи товари (роботи, послуги), оплачує їх вартість з урахуванням податку на додану вартість, а продавець акумулює такий податок і, будучи платником цього податку, перераховує його в бюджет.
Тобто, розрахунок населення за спожиту електроенергію у встановленому законом порядку здійснюється за діючими тарифами з нарахуванням на них податку на додану вартість у розмірі 20 %.
Таким чином, вимоги енергопостачальної організації щодо тарифу та порядку розрахунків за спожиту електричну енергію відповідають вимогам зазначених нормативно-правових актів та Договору.
Версия для печати
Які заходи впливу може застосувати постачальник у разі відмови житлово-експлуатаційної організації замінити засоби обліку на технічні цілі житлового будинку (ліфти, навантаження яких вночі не забезпечує достовірність обліку)?
Хто має підписувати акт про порушення правил користування електричною енергією, і чи передбачена законодавством України типова або примірна форма такого акта?
Чи має право постачальник електричної енергії застосовувати нормативні документи колишнього УРСР, зокрема „Інструкцію про порядок оформлення актів про порушення правил користування тепловою та електричною енергією”?
У яких випадках постачальник має право скоригувати покази засобів обліку електричної енергії?
Який порядок відшкодування витрат основного споживача на утримання технологічних електричних мереж та втрат у цих мережах, якщо вони використовуються як субспоживачами, так і постачальником електричної енергії?
Щодо має постачальник право доступу до розрахункових засобів обліку та вимагати від житлово-експлуатаційної організації здійснювати заходи щодо збереження засобів обліку, встановлених на сходових клітинах та пломб на них?
Чи можуть бути кошти помилково перераховані споживачем зарахуватись постачальником в рахунок погашення заборгованості минулих періодів?
Чи правомірні вимоги постачальника щодо заміни лічильника?
Чи можуть бути споживачу виставлені до оплати додаткові обсяги (понад обсяги визначені за проказами лічильника)?.
За яким тарифом за спожиту електричну енергію має розраховуватись садове товариство та чи входить до складу тарифу податок на додану вартість?.
Чи зобов’язаний енергопостачальник дотримуватися показників якості електричної енергії у разі відсутності зі сторони споживача оплати за електричну енергію?
Чи є порушенням споживачем пошкодження лічильника із простроченим терміном повірки?
Чи має право енергопостачальник на підставі виявлення зірваних на лічильнику пломб провести донарахування використаної електричної енергії?
Чи можуть бути відключені електроустановки споживача, якщо останній відмовляється прийняти на збереження встановлені на його території засоби обліку і пломби на них та підписати відповідний акт?
Чи має право енергопостачальник відключити споживача від електричної мережі у разі невиконання останнім рішення суду щодо стягнення заборгованості на користь енергопостачальника?
Чи можуть керівники постачальника електричної енергії відмовити споживачу щодо особистий прийому?
Чи може енергопостачальник на підставі не допущення його працівників до електроустановки побутового споживача скласти акт про недопущення та відключити цю електроустановку?
У разі порушення обліку не з вини споживача, який є сезонним споживачем, яким чином визначити період протягом якого обсяг електричної енергії такому споживачу має визначатися розрахунковим шляхом?
Чи повинен постачальник електричної енергії за регульованим тарифом оплачувати споживачу за спільне використання мереж у разі надходження електричної енергії в електричні мережі постачальника від електроустановок споживача?
Чи існує можливість передачі електричних мереж комунального підприємства, яке не має можливості обслуговувати ці мережі на баланс енергокомпанії?
Чи вправі сторона, яка використовує мережі споживача для передачі електричної енергії вимагати постатейний кошторис витрат? Чи має право такий споживач включати у кошторис статтю «Прибутки»?
Хто має здійснювати повірку розрахункових засобів обліку?
Чи правомірні вимоги постачальника електричної енергії щодо зменшення рівня споживаної електричної потужності до договірної величини у нічні години або години напівпікового навантаження?
Як розподіляються між сторонами зобов’язання у разі встановлення автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), чи зобов’язаний споживач на об’єктах з приєднаною потужністю 750 кВт та більше самостійно встановлювати АСКОЕ?
За якмй період має визначатися обсяг електричної енергії розрахунковим шляхом у разі порушення комерційного обліку не з вини споживача?
Як має враховуватися обсяг електричної енергії, втраченої в мережах основного споживача у разі передачі електричної енергії іншим споживачам?
Чи правомірні вимоги постачальника щодо здійснення споживачем остаточного розрахунку протягом п’яти діб від дня закінчення розрахункового періоду?
Чи може висувати енергокомпанія вимоги щодо встановлення конкретних типів лічильників у разі необхідності заміни або встановлення засобів обліку?
Чи правомірно застосування лімітування (встановлення та коригування граничних величин) до підприємств та організацій, що утримуються за рахунок населення?
Чи є правомірною вимога постачальника електричної енергії за регульованим тарифом щодо внесення в договір із споживачем умови відключення струмоприймачів, призначених для опалення та гарячого водопостачання в години максимального навантаження енергосистеми?
За яким тарифом має оплачувати готель четвертої категорії електричну енергію, спожиту для потреб повітряно-теплової завіси, кондиціонерів приміщень спільного використання та житлових приміщень та сауни?
Яким чином юридично оформляється відповідальність житлово-експлуатаційної організації за збереження засобів обліку, розташованих на сходовій клітині?
У випадку постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом у взаємовідносинах об’єктивно присутні три сторони - постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом (продавець), споживач (покупець) та електропередавальна організація. Чи є можливим врегулювання відносин між зазначеними сторонами тристороннім договором
Чи має право підприємство, від мереж якого заживлено житлові будинки вимагати від житлово-експлуатаційної організації укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача?
Чи слід включати в строк п’ять (десять) днів, які надаються на оплату рахунка за електричну енергію вихідні, святкові або неробочі дні?
Чи повинен основний споживач погоджувати із субспоживачем кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються сторонами спільно?
Що слід розуміти під терміном “втрати електричної енергії”?
Чи є правомірним виставлення основним споживачем рахунків на оплату втраченої в його мережах електричної енергії субспоживачу?
Який договір укладається з фізичною особою, яка є власником об’єктів нежитлового призначення (ангари, бокси, складські приміщення тощо) і за яким тарифом мають здійснюватися розрахунки?
Куди відносяться витрати, пов’язані з ремонтом лічильників природного газу, встановлених у населення?
Чи обов’язково здійснювати вхідний контроль лічильників природного газу, які встановлюються споживачу?
Хто має забезпечувати планову повірку лічильників природного газу, встановлених у населення?
Який порядок розрахунків за спожитий природний газ у разі встановлення у житлових будинках електротитанів?
Які організації та за чий рахунок здійснюють планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання та технічне обстеження газопроводів, які знаходяться на балансі підприємств?
За яким тарифом має бути оплачена електрична енергія спожита насосом для підкачки води, який знаходиться в спільній (колективній) власності мешканців будинку?
Чи є правомірним використовувати для визначення граничної величини потужності даних режимних днів минулого року, з огляду на можливе розширення виробництва та збільшення потужності електроустановок споживача?
Хто має здійснювати заміну повітряного відгалуження від лінії електропередач до вводу в індивідуальний будинок?
Чи є правомірною вимога постачальника електричної енергії щодо відключення електронагрівальних приладів в години максимального навантаження енергосистеми?
Хто відповідає за приведення електроустановки в цілому, та зокрема засобів обліку підприємства в належний технічний стан, якщо підприємство знаходиться в стадії банкрутства?
Чи правомірні вимоги постачальника електричної енергії щодо підвищеної оплати за перевищення рівня споживаної потужності понад договірну граничну величину, якщо таке перевищення зафіксовано в режимний день?
Страницы
<-предыдущая | 1 | 2 | 3 | следующая-> | Показать все (3)
Задать вопрос
Rambler's Top100 ИПС "Энергетический Портал" Регистрация участника | Создание сайта
© EnergoPortal, 2006
Оформить заявку на продукцию (услуги)