Пример: Трансформатор | Для поиска по разделам используйте соответствующие закладки.
Главная >> Актуальные вопросы
Задать вопрос

Чи є порушенням споживачем пошкодження лічильника із простроченим терміном повірки?

Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону Україну „Про метрологію та метрологічну діяльність” засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Тобто, неповірений засіб обліку не повинен застосовуватись для розрахунків за електричну енергію.
Разом з тим, як зазначено абзацами першим та другим пункту 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (далі – ПКЕЕН), споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником (далі – Договір), що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток до ПКЕЕН) (далі – Типовий договір) і укладається на три роки.
Договір про користування електричною енергією вважається продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного терміну жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 13 Типового договору енергопостачальник зобов'язується проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором.
Як зазначено пунктом 25 Типового договору, у разі порушення енергопостачальником умов договору споживач викликає представника енергопостачальника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються терміни, види, показники порушень тощо (бланк типового акта-претензії надає енергопостачальник).
Акт-претензія складається споживачем та представником енергопостачальника і скріплюється їхніми підписами.
У разі неприбуття представника енергопостачальника у встановлений термін споживач має право скласти акт-претензію у довільній формі.
У разі відмови представника енергопостачальника від підписання акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три споживачі, або споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування.
Акт-претензія споживача подається енергопостачальнику, який у десятиденний термін усуває недоліки або надає споживачеві обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій (абзац перший пункту 26 Типового Договору).
Тобто, якщо споживач подав енергопостачальнику Акт-претензію, щодо необхідності проведення повірки лічильника, відповідно до умов Договору, але енергопостачальник вчасно провести повірку лічильника або замінити його на інший повірений не має можливості, а споживач відмовляється проводити розрахунки за спожиту електроенергію виходячи з показів не повіреного лічильника, такі розрахунки повинні проводитись як при користуванні електроенергією без приладу обліку з дозволу енергопостачальника.
Згідно з пунктом 33 ПКЕЕН у разі користування електричною енергією без приладу обліку з дозволу енергопостачальника розрахунки із споживачем здійснюються відповідно до середньомісячного споживання. Величина середньомісячного споживання електроенергії визначається за попередні 12 місяців, або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців.
У такому випадку, у разі виявлення енергопостачальником порушення споживачем ПКЕЕН пов’язаних з втручанням в роботу приладу обліку, Методика обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 р. №1416 (далі - Методика), не повинна застосовуватись.
Потрібно зауважити, що як зазначено абзацом третім пункту 17 ПКЕЕН, енергопостачальник повинен відновити облік електричної енергії протягом 3 місяців. Постачання електричної енергії без обліку понад 3 місяці забороняється.
Якщо споживач не подавав енергопостачальнику Акт-претензію і розрахунки за спожиту електроенергію проводяться виходячи з показів лічильника не повіреного у встановлений термін, Методика застосовується в усіх передбачених випадках, за винятком випадку, коли експертизою пошкодженого приладу обліку встановлено лише відхилення метрологічних характеристик лічильника від передбачених нормативно – технічною документацією, і при цьому не має інших доказів втручання споживача у його роботу.
Разом з тим, навіть за умови прострочення терміну повірки, споживач, відповідно до абзацу шостого пункту 48 ПКЕЕН, несе відповідальність згідно із законодавством за пошкодження приладу обліку.
Виняток становлять випадки, коли пошкодження приладу обліку можуть бути безпосередньо пов’язані з простроченням терміну повірки (нечіткий відбиток на пломбі, пересихання кордової нитки, що використовується для пломбування лічильника, порушення щільності між оглядовим склом і корпусом лічильника, тощо), або коли споживач, відповідно до пункту 11 ПКЕЕН, не несе відповідальності за збереження приладу обліку.
Версия для печати
Які заходи впливу може застосувати постачальник у разі відмови житлово-експлуатаційної організації замінити засоби обліку на технічні цілі житлового будинку (ліфти, навантаження яких вночі не забезпечує достовірність обліку)?
Хто має підписувати акт про порушення правил користування електричною енергією, і чи передбачена законодавством України типова або примірна форма такого акта?
Чи має право постачальник електричної енергії застосовувати нормативні документи колишнього УРСР, зокрема „Інструкцію про порядок оформлення актів про порушення правил користування тепловою та електричною енергією”?
У яких випадках постачальник має право скоригувати покази засобів обліку електричної енергії?
Який порядок відшкодування витрат основного споживача на утримання технологічних електричних мереж та втрат у цих мережах, якщо вони використовуються як субспоживачами, так і постачальником електричної енергії?
Щодо має постачальник право доступу до розрахункових засобів обліку та вимагати від житлово-експлуатаційної організації здійснювати заходи щодо збереження засобів обліку, встановлених на сходових клітинах та пломб на них?
Чи можуть бути кошти помилково перераховані споживачем зарахуватись постачальником в рахунок погашення заборгованості минулих періодів?
Чи правомірні вимоги постачальника щодо заміни лічильника?
Чи можуть бути споживачу виставлені до оплати додаткові обсяги (понад обсяги визначені за проказами лічильника)?.
За яким тарифом за спожиту електричну енергію має розраховуватись садове товариство та чи входить до складу тарифу податок на додану вартість?.
Чи зобов’язаний енергопостачальник дотримуватися показників якості електричної енергії у разі відсутності зі сторони споживача оплати за електричну енергію?
Чи є порушенням споживачем пошкодження лічильника із простроченим терміном повірки?
Чи має право енергопостачальник на підставі виявлення зірваних на лічильнику пломб провести донарахування використаної електричної енергії?
Чи можуть бути відключені електроустановки споживача, якщо останній відмовляється прийняти на збереження встановлені на його території засоби обліку і пломби на них та підписати відповідний акт?
Чи має право енергопостачальник відключити споживача від електричної мережі у разі невиконання останнім рішення суду щодо стягнення заборгованості на користь енергопостачальника?
Чи можуть керівники постачальника електричної енергії відмовити споживачу щодо особистий прийому?
Чи може енергопостачальник на підставі не допущення його працівників до електроустановки побутового споживача скласти акт про недопущення та відключити цю електроустановку?
У разі порушення обліку не з вини споживача, який є сезонним споживачем, яким чином визначити період протягом якого обсяг електричної енергії такому споживачу має визначатися розрахунковим шляхом?
Чи повинен постачальник електричної енергії за регульованим тарифом оплачувати споживачу за спільне використання мереж у разі надходження електричної енергії в електричні мережі постачальника від електроустановок споживача?
Чи існує можливість передачі електричних мереж комунального підприємства, яке не має можливості обслуговувати ці мережі на баланс енергокомпанії?
Чи вправі сторона, яка використовує мережі споживача для передачі електричної енергії вимагати постатейний кошторис витрат? Чи має право такий споживач включати у кошторис статтю «Прибутки»?
Хто має здійснювати повірку розрахункових засобів обліку?
Чи правомірні вимоги постачальника електричної енергії щодо зменшення рівня споживаної електричної потужності до договірної величини у нічні години або години напівпікового навантаження?
Як розподіляються між сторонами зобов’язання у разі встановлення автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), чи зобов’язаний споживач на об’єктах з приєднаною потужністю 750 кВт та більше самостійно встановлювати АСКОЕ?
За якмй період має визначатися обсяг електричної енергії розрахунковим шляхом у разі порушення комерційного обліку не з вини споживача?
Як має враховуватися обсяг електричної енергії, втраченої в мережах основного споживача у разі передачі електричної енергії іншим споживачам?
Чи правомірні вимоги постачальника щодо здійснення споживачем остаточного розрахунку протягом п’яти діб від дня закінчення розрахункового періоду?
Чи може висувати енергокомпанія вимоги щодо встановлення конкретних типів лічильників у разі необхідності заміни або встановлення засобів обліку?
Чи правомірно застосування лімітування (встановлення та коригування граничних величин) до підприємств та організацій, що утримуються за рахунок населення?
Чи є правомірною вимога постачальника електричної енергії за регульованим тарифом щодо внесення в договір із споживачем умови відключення струмоприймачів, призначених для опалення та гарячого водопостачання в години максимального навантаження енергосистеми?
За яким тарифом має оплачувати готель четвертої категорії електричну енергію, спожиту для потреб повітряно-теплової завіси, кондиціонерів приміщень спільного використання та житлових приміщень та сауни?
Яким чином юридично оформляється відповідальність житлово-експлуатаційної організації за збереження засобів обліку, розташованих на сходовій клітині?
У випадку постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом у взаємовідносинах об’єктивно присутні три сторони - постачальник електричної енергії за нерегульованим тарифом (продавець), споживач (покупець) та електропередавальна організація. Чи є можливим врегулювання відносин між зазначеними сторонами тристороннім договором
Чи має право підприємство, від мереж якого заживлено житлові будинки вимагати від житлово-експлуатаційної організації укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача?
Чи слід включати в строк п’ять (десять) днів, які надаються на оплату рахунка за електричну енергію вихідні, святкові або неробочі дні?
Чи повинен основний споживач погоджувати із субспоживачем кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються сторонами спільно?
Що слід розуміти під терміном “втрати електричної енергії”?
Чи є правомірним виставлення основним споживачем рахунків на оплату втраченої в його мережах електричної енергії субспоживачу?
Який договір укладається з фізичною особою, яка є власником об’єктів нежитлового призначення (ангари, бокси, складські приміщення тощо) і за яким тарифом мають здійснюватися розрахунки?
Куди відносяться витрати, пов’язані з ремонтом лічильників природного газу, встановлених у населення?
Чи обов’язково здійснювати вхідний контроль лічильників природного газу, які встановлюються споживачу?
Хто має забезпечувати планову повірку лічильників природного газу, встановлених у населення?
Який порядок розрахунків за спожитий природний газ у разі встановлення у житлових будинках електротитанів?
Які організації та за чий рахунок здійснюють планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання та технічне обстеження газопроводів, які знаходяться на балансі підприємств?
За яким тарифом має бути оплачена електрична енергія спожита насосом для підкачки води, який знаходиться в спільній (колективній) власності мешканців будинку?
Чи є правомірним використовувати для визначення граничної величини потужності даних режимних днів минулого року, з огляду на можливе розширення виробництва та збільшення потужності електроустановок споживача?
Хто має здійснювати заміну повітряного відгалуження від лінії електропередач до вводу в індивідуальний будинок?
Чи є правомірною вимога постачальника електричної енергії щодо відключення електронагрівальних приладів в години максимального навантаження енергосистеми?
Хто відповідає за приведення електроустановки в цілому, та зокрема засобів обліку підприємства в належний технічний стан, якщо підприємство знаходиться в стадії банкрутства?
Чи правомірні вимоги постачальника електричної енергії щодо підвищеної оплати за перевищення рівня споживаної потужності понад договірну граничну величину, якщо таке перевищення зафіксовано в режимний день?
Страницы
<-предыдущая | 1 | 2 | 3 | следующая-> | Показать все (3)
Задать вопрос
Rambler's Top100 ИПС "Энергетический Портал" Регистрация участника | Создание сайта
© EnergoPortal, 2006
Оформить заявку на продукцию (услуги)