|
Як зазначено пунктом 2 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН, затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 р. №1416 (далі – Методика), вона застосовується у випадку виявлення порушень, зазначених пунктом 48 ПКЕЕН у частині:
безоблікового споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, самовільного підключення до мереж енергопостачальника;
пошкодження приладу обліку, зриву пломби та дій споживача, які призводять до заниження показів приладу обліку.
Разом з тим, відповідно до пункту 15 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. №1357 (далі – ПКЕЕН), пошкоджені прилади обліку підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіального органу Держстандарту. Експертиза приладу обліку, який належить споживачу або за збереження якого він відповідає, здійснюється у присутності споживача. За результатами експертизи складається акт.
Експертиза повинна проводиться з виконанням вимог Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21 червня 2003 року №322 (далі – Положення).
Потрібно зазначити, що експертиза пошкоджених приладів обліку проводиться не тільки з метою доведення фактів втручання споживачів у роботу приладів обліку, а і з метою встановлення придатності приладів обліку до подальшого застосування (пункт 1.4 Положення).
Тобто, експертиза повинна проводитися в усіх передбачених Положенням випадках, не залежно від того підтвердив споживач своїм підписом у Акті про порушення ПКЕЕН (далі – Акт) втручання у роботу приладу обліку чи ні.
Виходячи з зазначеного, якщо експертизою підтверджено факт пошкодження споживачем приладу обліку та за умови, що Акт оформлено відповідно до вимог ПКЕЕН, незалежно від того виявлені чи не виявлені представниками енергопостачальника додаткові пристрої, за допомогою яких споживач міг втручатися у роботу приладу обліку, енергопостачальник має право для проведення споживачу додаткових нарахувань, відповідно до Методики.
У випадку виявлення у споживача порушення пломб, встановлених на лічильнику (зрив пломби входить у поняття „порушення пломби”) енергопостачальник має право для проведення споживачу додаткових нарахувань, відповідно до Методики, лише за умови, якщо експертизою підтверджено не лише факт пошкодження пломб, але і доведено, що споживач втручався у роботу приладу обліку з метою заниження його показів.
Методика повинна застосовуватися в усіх передбачених випадках, за винятком випадку, коли пошкодження приладу обліку можуть бути безпосередньо пов’язані з простроченням терміну повірки (нечіткий відбиток на пломбі, пересихання кордової нитки, що використовується для пломбування лічильника, порушення щільності між оглядовим склом і корпусом лічильника, тощо), або коли споживач, відповідно до пункту 11 ПКЕЕН, не несе відповідальності за збереження приладу обліку.
Потрібно зазначити, що відхилення метрологічних характеристик лічильника від передбачених нормативно – технічною документацією, у випадку прострочення терміну повірки, не є доказом втручання споживача у його роботу.
Для уникнення спірних ситуацій, є доцільним енергопостачальникам проводити нарахування відповідно до Методики, тільки після отримання результатів експертизи пошкоджених приладів обліку.
Додатково слід звернути увагу на те, що відповідно до пункту 3 Методики, у разі своєчасного письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про пошкодження приладу обліку або зірвані пломби (до виявлення порушення представником енергопостачальника) та за умови відсутності явних доказів навмисного пошкодження споживачем приладу обліку або зриву пломби, Методика не застосовується.
|